Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 904/8168/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційних скарг приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОРЕСУРСИ" та публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2015у справігосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомприватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОРЕСУРСИ", м. Нікополь, Дніпропетровської області, допублічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпропетровськпровизнання недійсними Повідомлень, як невід'ємних частин Договору та визнання недійсним господарського зобов'язанняза участю представників сторін:

позивача: Поповський А.С. (представник за дов. від 07.10.2014 № 21/2014),

відповідача: Коптілов Ю.В. (представник за дов. від 14.07.2014 № 244/1001)

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Енергоресурси" звернулось до ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" з позовом, у якому просить визнати відсутнім право відповідача на прийняття рішення про скасування дійсності скоригованої граничної величини споживання позивачем електроенергії на червень 2014р.; визнати недійсними повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та попередження про припинення електропостачання, а саме №1409/123-ц/2/07ц від 26.06.2014; №123ц/2/07ц/06/9230 від 30.06.2014; №13700/1001 від 04.07.2014; №15080/1001 від 22.07.2014; №16134/1001 від 07.08.2014, які вважає невід'ємними частинами договору та визнати недійсним господарське зобов'язання, яке випливає з повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та попередження про припинення електропостачання.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 по справі №904/8168/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2015, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх змінити виключивши з мотивувальної частини положення про безпідставність відмови відповідача у коригуванні договірних величин споживання електричної енергії на червень 2014р. ПАТ "Енергоресурси", мотивуючи скаргу тим, що судами порушено положення ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. 253, 526 ЦК України, п.4.4 Правил користування електричною енергією затверджених постновою НКРЄ України №28 від 31.07.1996.

ПАТ "Енергоресурси" також не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що в частині позовної вимоги про визнання відсутнім права судами порушено положення ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України; - в частині позовної вимоги про визнання недійсними частин договору судами порушено положення ст. 215, 217 ЦК України, ст. 20 ГК України, Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996; в частині позовної вимоги про визнання недійсним господарського зобов'язання судами порушено положення ст. 20, 207 ГК України.

У відзиві ПАТ "Енергоресурси" просить в задоволенні касаційної скарги відповідача відмовити, а його скаргу задовольнити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційні скарги задовольнити частково, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 31.03.2011 Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", з 26.06.2012 Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" змінило назву на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО") (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Енергоресурси" (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 123ц/2/07ц від 10.11.2009.

Зі змісту Договору вбачається, що предметом Договору є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 46 175кВт., величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком "Графік зняття показів обліку електрічної енергії" та оплата споживачем постачальнику вартості використаної (купленої) електричної енергії та здійснення інших платежів згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.2.2. Договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору з додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам"; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до "Правил улаштування електропристроїв" та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням на межі балансової належності електромереж в точках продажу електричної енергії граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, дотримання яких залежить від постачальника; забезпечити отримання споживачем в межах дозволеної потужності 12 500 к.Вт.

Зі змісту п.5.1. Договору вбачається, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатку "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам". У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін обсяги очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюються Постачальником на рівні фактичного споживання відповідних періодів поточного року та являються договірними величинами.

Відповідно до Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" до Договору, визначено обсяги споживання ВАТ "Енергоресурси" електричної енергії, що постачається по місяцях 2014 р., в тому числі - на червень 3000тис. кВт/год. на місяць.

Відповідно до п.4.4. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії з листом про корегування договірної величини споживання електричної енергії не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Згідно з п. 1 Додатку до договору № 123ц/2/07ц від 10.11.2007, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 01 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та календарний місяць вважати прирівняними.

Сторони узгодили, що звернення Споживача щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності протягом поточного розрахункового періоду розглядаються Постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. Датою отримання Постачальником звернення від Споживача є дата реєстрації письмового звернення Споживача у Постачальника (п.5.4 Договору).

Судом встановлено, що на підставі зазначених положень ПКЕЕ та Договору, позивач 23.06.2014 звернувся до відповідача з заявами № № 09-716 та 09-717, в яких просив скорегувати договірну величину електроспоживання в бік збільшення за червень місяць до 4 100тис. к.Вт. та видати додатковий рахунок на збільшення ліміту споживання електроенергії. Заяви отримано відповідачем 23.06.2014, про що свідчить відмітка про їх реєстрацію.

23.06.2014 позивач отримав від відповідача рахунок № 221//123ц/2/07ц, який було повністю оплачено в той же день згідно платіжного доручення №1938 від 23.06.2014.

Рахунок було видано на оплату активної електроенергії за червень місяць в кількості 1 100тис. кВт., що відповідає проханню позивача, викладеному у заяві №09-717.

Натомість листом від 26.06.2014 № 1409/123ц/2/07ц відповідач повідомив про відмову в коригуванні обсягів споживання електричної енергії на червень місяць, що на думку суду попередніх інстанцій є безпідставним та таким, що порушує права позивача.

Однак за результатами розгляду справи господарський суд попередніх інстанцій відмовив у задоволенні позову, мотивуючи рішення та постанову тим, що:

- чинним законодавством, зокрема положеннями ст. 15 ЦК України та ст. 20 ГК України не передбачено такого способу захисту права, як визнання відсутності права на прийняття рішення про скасування дійсності скоригованої граничної величини споживання позивачем електроенергії;

- оскаржувані повідомлення відповідача про споживання електричної енергії понад договірну величину та попередження про припинення електропостачання не являються невід'ємними частинами договору, оскільки вони є односторонніми і не відображають домовленість сторін договору з певного питання;

- зобов'язання зі сплати двократної вартості спожитої понад договірну величину електричної енергії, яке за твердженням позивача випливає з вищенаведених повідомлень, виникає у споживача в силу ЗУ "Про електричну енергію" та договору, тому не може вважатись оперативно-господарською санкцією, а має правову природу штрафної санкції за порушення договірного зобов'язання, оскарження якої не передбачено ні договором, ні законом.

За приписами ст. 84 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Судові акти у справі наведеним вимогам не відповідають.

Так стосовно висновків суду попередніх інстанцій щодо невірно обраного позивачем способу захисту свого порушеного права із багатьох дозволених законом способів, перелік яких міститься ст. 15 ЦК України та ст. 20 ГК України, серед якого на думку суду не значиться такий спосіб захисту, як визнання відсутності права на прийняття рішення про скасування дійсності скоригованої граничної величини споживання позивачем електроенергії на червень 2014р., колегія вважає, що судом 1-ї та 2-ї інстанції не враховано, що наведені норми права носять загальний характер, а позовні вимоги в цій частині розширені та деталізовані, однак суть позовної вимоги полягає у визнані відсутності права, тобто відповідає одному із зазначених у ст. 20 ГК України способів захисту права, як то визнання наявності або відсутності прав.

Стосовно ж висновків суду попередніх інстанцій щодо відмови в частині позовних вимог про визнання недійсними повідомлень про споживання електричної енергії понад договірну величину та попередження про припинення електропостачання, а саме №1409/123-ц/2/07ц від 26.06.2014; №123ц/2/07ц/06/9230 від 30.06.2014; №13700/1001 від 04.07.2014; №15080/1001 від 22.07.2014; №16134/1001 від 07.08.2014; та щодо відмови в частині позовних вимог про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке випливає з вищевказаних повідомлень, то колегія вважає їх такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, тобто не є з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, оскільки за наявності у матеріалах справи вказаних повідомлень факт їх дослідження та оцінки залишився поза увагою суду, що в свою чергу призвело до передчасного висновку про те, що ці повідомлення не являються невід'ємними частинами договору постачання електричної енергії № 123ц/2/07ц від 10.11.2009, адже такий висновок спростовується текстом самих повідомлень.

За таких обставин, враховуючи, що судами не встановлено усю сукупність обставин, які мають значення для справи, та не з'ясовано дійсні правовідносини сторін, всі ухвалені у справі судові рішення не можна визнати обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 у справі №904/8168/14 скасувати.

Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало